Коли 1948 року на рівні Генасамблеї ООН прийняли Декларацію прав людини, Богдану Гаврилишину було 22 роки. Позаду – Друга світова війна, табори для біженців, робота лісорубом. Попереду – навчання в університеті, мандри, долучення до різних наукових та бізнес-спільнот. Загальне пізнання світу, вивчення того, як функціонують політичні й економічні системи в тих чи тих країнах, спонукало Богдана Гаврилишина до думки, що хоч Декларація викликала великі сподівання і задала вектор до розвитку людства загалом, уряди на той час виявилися не готові (з різних причин – післявоєнне виснаження, міжнародна економічна конкуренція) забезпечити рівні права усіх верств суспільства. Взяти на себе таку відповідальність виявилося набагато складніше, ніж оголосити про це.
Незадовго до того, як сотню протестувальників на Майдані посмертно назвуть Небесною, як схід України почне палати ворожим вогнем, Богдан Гаврилишин у своїх інтерв’ю неодноразово скаже, що світ не є здоровий, а діюча система міжнародних відносин неефективна та не працює на користь загальнолюдського блага. Тоді ж він, працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки, ініціює створення попереднього списку обов’язків людини. З якою метою? “Щоб оживити цінності свободи, людської гідності, верховенства права, соціальної справедливості на противагу зосередженню лише на грошах”, – читаємо в його інтерв’ю.
Далі наприкінці листопада 2013 року Майдан Незалежності в Києві стане точкою неповернення в багатьох сенсах. Насамперед для України. Цінності, які почали формуватися на Майдані – діяти з відчуття відповідальності, об’єднуватися для більшої ефективності, порятунку життя, – запустили процес трансформації українського суспільства, який триває й до сьогодні. Це “болюча трансформація нації, цінностей та поведінки”, – казав Богдан Гаврилишин і додавав, що це саме те, чим Україна має ділитися зі світом. Своїм унікальним досвідом.
Теми відповідальності людини, розвитку молоді, дипломатії та місцевого врядування були ключовими у програмах Благодійного фонду Богдана Гаврилишина, який свого часу став чи не першою організацією, що давала молоді реальні можливості ціннісно розвиватися та пізнавати міжнародний досвід для професійних змін. Коли у 2016 Богдана Гаврилишина не стало, його місію продовжили дружина та діти, створивши 2017 року Фонд родини Богдана Гаврилишина.
У 2021 році з ініціативи фонду Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про встановлення Всеукраїнського Дня відповідальності людини». За відповідне рішення проголосували 308 із 356 народних депутатів різних фракцій та партій, зареєстрованих у сесійній залі. Відтоді щорічно 19 жовтня, у день народження Богдана Гаврилишина Україна відзначає День відповідальності людини.
Декларація відповідальності людини стала ціннісною основою цього дня. А його мета – заклик до переосмислення відповідальності як базової цінності кожної людини, що сприяє покращенню персонального життя та ефективному розвитку спільнот, міст, країн, людства.
Україна – перша країна у світі, яка відзначає День відповідальності людини на державному рівні. Цей день означує прагнення українців та українок зростати й розвиватися на особистісному, соціальному та глобальному рівнях.
Досвід повномасштабної війни, який проживає Україна з 2022 року, показав здатність українського суспільства, спільнот та організацій до гнучкої взаємодії, інноваційних рішень та стійкості у критичні часи.
Попри виклики, які постали з війною, усвідомлення відповідальності за власну долю дарує силу для подальшої боротьби. Трансформація українського суспільства продовжується, і завдяки нам змінюється світ. Україну підтримує багато міжнародних партнерів, водночас ми вчимося співпрацювати, розуміти потреби, виклики, історію та культуру інших країн.
Взаємодія на засадах відповідальності стає основою загальнолюдських змін. Декларація відповідальності людини у цьому контексті має важливе значення, оскільки підкреслює необхідність балансу між правами та обов’язками у світі, де фокус на індивідуальних правах часто затьмарює важливість принципів відповідальності. Декларація відповідальності людини урівноважує Загальну декларацію прав людини, гарантуючи, що здійснення прав супроводжується зобов’язанням брати на себе відповідальність, сприяючи створенню більш гармонійного і справедливого світу.
У 2024 році Фонд родини Богдана Гаврилишина ініціює петицію до Європейського парламенту про встановлення Дня відповідальності людини. Ми прагнемо, щоб інші країни підтримували й започатковували День відповідальності людини, аби підкреслити важливість особистої та колективної відповідальності на всіх рівнях, від індивідуальних дій до національних та глобальних ініціатив та співпраць. День відповідальності людини – це простір для діалогів, обговорень, дій та змін.
